спадати

-а́ю, -а́єш, недок., спа́сти, спаду́, спаде́ш, док.

1) Падати, летіти донизу під дією власної ваги. || з чого. Падати, відділяючись, відокремлюючись від чого-небудь, не утримуючись на чомусь. || Опадати, обсипатися з дерев, кущів і т. ін. (про листя, пелюстки, плоди тощо). || Відмираючи, випадати з корінням (про волосся). || Осідати, спускатися донизу (про пил). || Литися, стікати згори вниз. || Випадати, йти (про опади) або осідати (про росу, іній). || Опускаючись, відкривати що-небудь. || Опускаючись, сідати, падати на що-небудь. || Опускаючись, займати попереднє положення. || тільки недок. Розташовуючись, прилягаючи, опускатися положисто або стрімко.

••

Спада́ти на ду́мку — згадати, згадувати; раптово уявити.

Спада́ти на го́лову — несподівано ставати для кого-небудь об'єктом клопоту, турбот і т. ін.

2) Звішуватися донизу кінцем або кінцями. || Звисати, спускатися донизу певним способом. || на що, до чого. Покриваючи що-небудь, звисати донизу, нависати над чимсь. || Перехилятися через що-небудь.

3) Зменшувати силу вияву; слабнути. || Ставати меншим, нижчим. || Ставати тихішим, не чітко чутним. || Поступово втрачатися, зникати. || Випаровуючись або розсіюючись, розріджуючись, зникати.

••

Спада́ти з го́лосу — втрачати голос.

4) Знижувати свій рівень, зменшуватися кількісно (про воду). Спадати з ціни.

5) Втрачати нормальну вагу; худнути, марніти. Спадати з лиця.

6) Охоплювати кого-, що-небудь, поширюватися на когось, щось (перев. про світло).

7) перен. Звільняти кого-небудь від чогось. || Минатися, проходити. || Переставати бути помітним, сходити.

••

[На́че] гора́ [з плече́й] спа́ла з кого — відпали турботи, не стало тяжких обов'язків, полегшився тяжкий душевний стан.

8) на кого – що, перен. Діставатися, припадати кому-небудь. || на кого, кому. Находити на кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття, стан, настрій і т. ін.). || рідко. Діставатися, переходити у спадок.

9) перен. Наставати, надходити, наближатися.